Слово вчителя про жанрову специфіку твору

«Intermezzo» - твір особливий, не схожий на будь-який інший у творчості самого письменника. У ньому немає розгорнутого сюжету, зовнішнього конфлікту, діалогів, полілогів.

Сюжет визначається не звичним для читача подіями, а ритмами свідомості ліричного героя.

На першому плані твору – пейзаж у багатопланових його виявах:

• ц арство природи

• розкіш барв зболене авторське «я»

• велич рідної землі

Дослідники, визначаючи жанрову специфіку твору, відносили його до поезії в прозі – одного з найважливіших жанрових форм епосу, початки якого вбачають у Біблійних Псалмах. На слов’янському ґрунті вона існувала в давній українській літературі, зокрема «Слово о Полку Ігоревім» уважають неперевершеним зразком поеми в прозі. А далі поезія в прозі знайшла свій розвиток у творчості М. Шашкевича, В. Стефаника, Лесі Українки, М. Коцюбинського.

Прозовий твір має виразно ліричний характер.

- Чому, як ви вважаєте?

Відповіді учнів підсумовує вчитель.

У новелі відтворено почуття й настрої ліричного героя, викликані певними життєвими обставинами.

У творі незвичайні «дійові особи», зазначені автором у підзаголовку. Для новели характерні неповторна образність художнього слова, ритмічність і мелодійність мови. Це споріднює новелу з музикою.