logo
культурологія

48. Одне з провідних місць у цій царині музичної творчості належить Григорію Сково¬роді(1722-1794) - видатному україн¬ському філософу-просвітителю, поето¬ві, митцеві, педагогові

Основоположником жанру духовно¬го хорового концерту циклічної струк¬тури в українській музиці був Максим Березовський (1745-1777) - компози¬тор і співак, митець яскравої творчої ін¬дивідуальності. Він також створив опе¬ру «Демофонт» і сонату для скрипки і чембало у трьох частинах, які стали першими зразками музично-театрально¬го і камерно-інструментального жанрів у вітчизняній музиці. Хорова спадщина композитора охоплює концерти, літур¬гії та інші твори. Його твори вирізня¬ються високою емоційністю, вишуканістю композиторського письма, худож¬ньою досконалістю, красою й виразніс¬тю. Четверта частина з літургії2 М. Березовського «Вірую» стала одним із найпопулярніших церковних творів.

Справжньою перлиною духовної му¬зики є драматично-трагедійний концерт «Не отвержи мене вовремя старости». Новаторство цього твору полягає в зі¬ставленні чотирьох частин циклу, ан¬самблевому і хоровому виконанні. У такий спосіб композитор втілив ідею конфліктності різних музично-образ¬них сфер: скорботності, туги, безнадії, схвильованості, обурення, протесту то¬що. Глибокий за змістом текст, який розповідає про життя і смерть, ціннос¬ті людського буття, ніби перегукується зі сповненою трагізму біографією мит¬ця. Творчість М. Березовського, що органічно поєднала традиції західноєв¬ропейської (італійської) музики з еле¬ментами мелодики українських пісень, мала непересічне значення для подаль¬шого становлення вітчизняного профе¬сійного музичного мистецтва.

Артемій Ведель (1767-1808) - ком¬позитор, хоровий диригент, співак (те¬нор), скрипаль, педагог - увійшов в іс¬торію музичної культури як митець, який писав виключно сакральну хоро¬ву музику. Він розвивав багатовікові традиції української хорової культури, народної творчості. Багато творів ком¬позитора не дійшли до нашого часу. Нам відомі близько ЗО хорових кон¬цертів, серед них - «Доколе, Госпо¬ди .», а також частини з «Літургії», «Всенощна», «Покаянне тріо».

Діапазон концертів А. Веделя - від скорботних до урочисто-величальних. Його музика вирізняється експресив¬ністю мелодики. Особливо запам"ято¬вуються виразні тенорові соло - дра¬матичні декламації імпровізаційного характеру, споріднені з українськими думами.

Неабиякий вплив на формування стилю митця мала українська побутова пісенно-романсова лірика. Наприклад, мелодика його прекрасної «Херувим¬ської»1 близька до української народ¬ної пісні «Повій, вітре, на Вкраїну». Простота й виразність, співучість і щирість зумовили популярність цієї музики. Яскрава самобутня творчість А. Веделя, композитора-лірика, відоб-ражувала гуманістичні ідеали епохи.

Дмитро Бортнянський (1751-1825) -класик хорової музики XVIII ст. У його творчості поєдналися найнові¬ші на той час досягнення світової композиторської техніки, зокрема італійської школи, з вітчизняними музичними традиціями.

В історію світової культури Д. Борт¬нянський увійшов як реформатор цер¬ковного співу. Він створив понад 100 хорових творів - святково-урочистих, ліричних, скорботно-елегійних тощо. Серед них - дві літургії, хорові кон¬церти для одного та двох хорів (чоти¬риголосні та восьмиголосні). Стилеві майстра притаманні інтонаційне ба¬гатство, оригінальність прийомів полі¬фонічного письма, стрункість форми. і Французький композитор Гектор | Берліоз, вражений високим професіо¬налізмом Д. Бортнянського, так писав про його концерти у виконанні Петер¬бурзької придворної капели:

Крім хорової музики Д. Бортнян¬ський написав кілька опер, «Концерт для чембало з оркестром», «Концертну симфонію», сонати для клавесину, квін¬тет, тобто започаткував в українській музиці низку камерно-інструменталь¬них жанрів. Створені на італійські ліб¬рето опери «Креонт», «Алкід», «Квінт Фабій» ставилися у театрах Венеції.

Значний вплив справила творчість Д. Бортнянського на західноукраїн¬ських композиторів XIX ст. Його хо¬рова музика і досі звучить у багатьох країнах світу.

В одному з найвеличніших храмів Нью-Йорка - Єпископальному Соборі святого Івана Богослова стоїть єдине в світі скульптурне зображення Д. Борт¬нянського. Його встановлено поряд з 11 іншими скульптурами найвидатніших авторів церковних творів - Дави¬да, автора псалмів, св. Цецилії, покро¬вительки церковної музики, св. Григо¬рія Великого - папи Римського, що запровадив григоріанський хорал, єв¬ропейських композиторів Дж. Палестріни, Й. Баха, Г. Генделя та ін.