35. Галицько-Волинське князівство: історико- культурний аспект.

Галицько-Волинське князівство утворене у 1199р. в результаті об'єднання Галицького і Волинського князівств Романом Мстиславичем. Він жорстоко придушив боярську опозицію на Галичині, і заклав основи єдиного Галицько-Волинського князівства, яке уже з 13-го ст. стало королівством, та продовжувачем руських політичних і культурних традицій. Галицько-Волинське князівство було одним з найбільших в період феодальної роздробленості Русі. Воно в силу свого географічного положення знаходилося під постійним впливом різних культур — європейського католицизму і православ'я та азійського ісламу. Це спричинило постання нової галицько-волинської культури, яка успадкувала традиції Київської Русі й увібрала у себе багато новацій сусідніх держав. Головними культурними центрами князівства були великі міста і православні монастирі, які водночас відігравали роль основних освітніх центрів держави. Про архітектуру князівства відомо небагато. Писемні джерела описують переважно церкви, не торкаючись світських будівель князів чи бояр. Образотворче мистецтво князівства знаходилось під сильним впливом візантійського. Галицько-Волинські ікони особливо цінувалися у Західній Європі. Починаючи з 13 століття на території князівства поширилася нова для Русі культура західноєвропейського лицарства. Відомо, що галицько-волинські князі і бояри неодноразово проводили лицарські турніри. Розвиток культури в Галицько-Волинському князівстві сприяв закріпленню історичних традицій Київської Русі. Протягом багатьох сторіч ці традиції зберігались в архітектурі, образотворчому мистецтві, літературі, у літописах та історичних творах. Проте водночас західно-руські землі потрапили під культурний вплив Західної Європи.