logo
GOS_1

50. Класицизм та його прояви в скульптурі і живописі.

Витриманий, стриманий, урочисто піднесений, дещо академічно сухуватий стиль.

Інакше – другий ренесанс. Повертається до античних витоків культури (переважно Рим).

Велика франц. буржуазна революція, повалення абсолютної монархії. Абсолютно інша ідеологія. НЕ насолоди, розваг, відпочинку, розкоші. А принципово інші погляди. На політ. арену виходить буржуазія, що виростає з ремісників, торгівців, заможних селян. Вони не знають розкоші. Стиль бароко їм чужий.

Цінності – бережливості, суворого побуту, праці.

Пошук чогось подібного в історії привів до Римської республіки – стримане життя, жертвування заради обов’язку, віддати життя за спільноту. Виникає класицизм.

У Франції зародження класицизму ще в 16 ст. (ренесанс). Ніколя Пуссен – франц. художник, що жив в Італії. Трансформував ідеї в напрям, що не був схожим на бароко. Це був класицизм. Але у той час його ніхто не підтримав. Лише у 2 пол. 18 ст. це повернулося і стало популярним.

Пуссен – перший класицизм.

2 пол. 18 ст. – неокласицизм, другий класицизм.

Але лише у Франції. У всьому світі класицизм – 2 пол. 18 ст.

Стилістичні ознаки:

1) Сюжети – виключно героїчного змісту. Відшукують в античності героїчні події. Героїзм у віддачі життя заради суспільного блага, громадянського обов’язку.

2) Колористичне забарвлення – основні кольори. Домінує гаряча гама. Червоний колір і його відтінки (але не рожевий). Червоний – колір крові, героїзму. Інші кольори не домінують.

3) Не потребує зайвої прикрашальності. Зір не може просто милуватися. Головне – зміст, а не форма. Не використовує золотистого кольору бо це багатство і святість, а вони не сумісні.

4) Принцип горизонталі поєднаний з вертикальною домінантою ( в композиційній побудові зображення). Головний герой вищий з інших в будь-який спосіб (підняті руки, стоїть на підвищенні тощо).

Представники:

Франція – Давід, Енгр.Росія – Карл Брюлов, ранній Шевченко.

На межі бароко і класицизму були у Франції скульптори Пігаль та Гудон. Свого найвищого втілення в скульптурі класицизм досяг в героїчних та ідеалістичних роботах Антоніо Канови, що черпав натхнення переважно у статуях епохи еллінізму (Пракситель).