47. Види і жанри живопису. Ренесансний живопис: стильові особливості.
Живопис – найпоширеніший за кількістю творінь вид.
Специфіка:
1). Живопис є створенням образів на площині. Плоскісне мистецтво (площинне). Образи двохвимірні.
2) Не просто 2 вимірний простір, а передача на ньому простору 3 вимірного. Ілюзія трьохвимірності.
3) Ця ілюзія створюється за допомогою кольору, світла, тіні і лінії.
Види живопису:
1. Ознака масштабності (розміру).
1) Живопис монументальний. (Крупномасштабні зображення).
1.1. Фреска – живопис по сирій штукатурці.
1.2. Мозаїка – матеріал – камінчики, скло, мармур різних кольорів, за допомогою яких викладалося зображення.
Смальта – та, що з різнокольорового скла. На поверхні підлоги, стін, стелі. Один з найдавніших видів. Зразки – Софія Київська – Оранта, Михайлівський монастир, елемент прикрашання міського простору.
1.3. Вітраж – живопис за допомогою різнокольорового скла, але це скло є прозорим і зображення є певними ячейками у металевому каркасі. Молодший мозаїки. Часи Середньовіччя. Вікна в готичних соборах. Передбачає під світку.
1.4. Панно – масштабний. Для прикрашання стін. На автономній поверхні, не залежній від самої стіни. Його можна перенести. Техніка буває різною, тканина, дерево, метал (чеканка), можуть бути поєднані чи з 1 матеріалу.
2) Станковий живопис.
Це картини, що створюються за допомогою мольберта, тобто устаткування. Картина має свій власний носій – холст, аркуш паперу або ін. (Шовк). Існує автономно.
Жанри живопису (підвиди):
Жанр – змістовна ознака живопису.
2.1. Портрет – це зображення реальної людини, що існує чи існувала.
- кількість зображень ( одиночні, групові)
- характеристика зображення ( парадні та інтимні – в неофіційній обстановці)
2.2. Пейзаж – це зображення природи.
- ландшафтний – природний пейзаж. Найбільш давній різновид
- архітектурний – пізній Ренесанс. Зображення архітектурних споруд.
- міський пейзаж – фрагменти міст
- пейзаж індустріальний – 20 ст. Зображення заводів, фабрик, індустріальних споруд. Поширений за радянських часів.
- маріна (морський пейзаж) – зображення моря.
2.3. Натюрморт – (мертва природа) – зображення природи що або вмерла,або вмирає – зняті з дерева фрукти, квіти у вазах, виловлена риба, зібрані овочі.
Виникає у кінці Відродження.
2.4. Сюжетно-тематичний жанр – декілька під жанрів, що є спільним – наявність сюжету, теми. Картини цього жанру – певні оповідання, розповіді. Складається з:
- релігійно-міфологічний жанр
- історичний жанр – за реальними історичними подіями.
- батальний (військовий) жанр – сюжети військових подій
- побутовий жанр – епізоди з життя пересічної людини, що варті закарбування.
Жанрова картина – це побутовий жанр.
3) Декоративно - прикладний живопис
Він не має власного автономного носія, він додається до чогось іншого. Прикрашає якісь предмети, надає естетичні характеристики. Розпис – гжель, петриківський розпис, палєх, хохлома, писанки.
Ренесансний живопис – з кінця 13 до почату 17 ст. В середині цього періоду підперіоди – кінець 13 – початок 14 ст. – проторенесанс, 14, 15 ст – раннє Відродження ( до 90-х р. 15 ст.), Високе Відродження – кінець 15 ст. (90-і роки) – 40 р. 16 ст. Пізнє відродження – 40-і р. 16 ст. до 40х. р. 17 ст.
Ще одна класифікація – італійська. Виходить з визначення століть.
1.Дученто (перед ренесанс) – 1200р – 13 ст.
2. Триченто – 1300 р. – 14 ст.
3. Кватроченто – 1400р. – 15 ст.
4. Квінтеченто – 1500 р. – 16 ст.
5. Чінквіченто – 1600 р. – 17 ст.
Ренесанс (Відродження) – франц. Термін сформульований вже після закінчення самого періоду. Це повернення до цінностей античності.
Географічні межі:
Не вся Європа. Існує 2 точки зору:
1. це культура обмежена в просторі, локальна. До території відносять Італію, пн. Німеччину, Нідерланди ( Бельгія і Голландія), Велика Британія. Щодо Франції та ін. країн – окремі явища цієї культури.
2. Ренесанс – універсальне для Європи явище.
Причини виникнення цієї культури:
Виник у країнах, що мали вихід до моря – це найрозповсюдженіший шлях торгівлі. Після першої буржуазної революції у Нідерландах формуються капіталістичні відносини. Перші капітали у формі торгівельного капіталу. Накопичення фін. Коштів ств. умови за яких власники коштів мали можливості витрачати їх на предмети розкоші, мистецтво. Адже мистецтво це нематеріальна культура і не є предметом першої необхідності, тож виникає лише за сприятливої економ. ситуації. Першими замовниками стають купці. Предметом торгівлі були залишки, артефакти античності якими так насичена Італія. Але раніше це все знищувалося церквою, бо було назване поганським та язичницьким. Те що знаходили ретельно збиралося і ставало основою колекцій. Попит значно переважував пропозицію, тому почало розвиватися виробництво нових товарів, копіювання творів античності.
Середньовічне мистецтво ігнорувало тілесність, а античне – оспівувало. Виявилося, що тіло може бути предметом мистецтва. Античний світ не релігійний, а антропоцентричний. Все це повертається в Європу знову. Принцип гуманізму – людина проголошується найвищою цінністю. Перший гуманіст – Данте Аліг’єрі «Божественна комедія». Взагалі «Комедія», божественною її назвали потім.
Ренесансна культура є дуже протирічною. З одного боку це епоха титанів – митців, вся Європа вкрилася чудовими архітектурними пам'ятками, а з іншого – церква у 20 ст. піддала цю епоху анафемі – саме з неї розпочався індивідуалізм, що є одним з найбільших гріхів людини.
Ренесансний живопис: засновник – Джотто ді Бондоне. Флоренція. В його творчості – кардинальні відмінності від середньовічного канону. Він зробив перші спроби передати простір, ілюзію глибини. Відходить він локальних кольорів. Але йому не вдалося передати повітря – глибину, відстань.
Наступним стає виникнення станкового олійного живопису – картин. Це новий вид живопису, зручний для колекціонування. Революційність олійних фарб була у тому, що вони дозволяли створювати і змінювати вже існуюче зображення.
Найбільш революційним стає відкриття і застосування лінійної перспективи. Доволі тривалий час цей секрет приховувався. Ілюзія 3 вимірного простору. Картини вражають реалістичністю – глибина, відстань, пропорції.
Раннє Відродження – Мазаччо – флорентійський художник, переважно техніки фрески. Фреска «вигнання з раю» вперше зображувала оголених людей.
Філіп Ліппі – новий підхід до втілення жіночої краси. Доволі відверно було видно волосся, перевите нисками перлів. Брюнеток майже не зображують – золотисте волосся.
Yandex.RTB R-A-252273-3
- 1. Основні проблеми розвитку української сучасної культури.
- 2. Давня культура східних слов'ян
- 3. Культура Київської Русі.
- 4. Культура Галицько-Волинської Русі
- 5. Національно-культурне піднесення в українських землях першої половини XVI - другої половини XVII ст.
- 7. Становлення та розвиток характерних рис козацької культури.
- 8. Культурно-політичний контекст української історії XVIII ст.
- 9.Самобутні риси українського бароко
- Розвиток образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва
- Українське бароко в Росії
- 11 .Культура України пореформеного періоду другої пол. XIX ст.
- 12.Українська культура на межі хіх-хх ст.
- 13.Період національно-демократичної революції 1917-1920 рр. Процес українізації складових культури в умовах формування української державності.
- 14.Політика коренізації-українізації радянської влади та нищення української культури і її носіїв
- 15.Періоди "відлиги" 1960-х і доби "застою" 1970-1980рр.
- 16.Основні проблеми розвитку української сучасної культури.
- 17. Культура Давнього Єгипту та її особливості
- 18.Загальна характеристика античного світу.
- 19.Культура Стародавньої Греції крито-мікенського, гомерівського та архаїчного періодів
- 20.Культура Давньої Греції класичного періоду.
- 21. Культура давньої Греції доби еллінізму.
- 22. Культура Давнього Риму та її особливості. Християнство як світоглядне підґрунтя культури Візантії.
- 23. Візантійська культура та її особливості. Культура Західної Європи пізнього Середньовіччя.
- 24. Мистецтво європейського раннього і зрілого Середньовіччя.
- 25.Культура доби Відродження Культура Західної Європи доби Ренесансу та її особливості Культура Західної Європи XVII ст. Новий час в історії Європи.
- Проторенесанс
- 26.Просвітництво як явище західноєвропейської культури другої пол. XVIII ст.
- Академії
- Опозиція до Просвітництва
- 28.Культура Західної Європи др. Пол. XVIII ст. Стиль класицизм
- 29.Культура Західної Європи першої половини XIX ст. Романтизм.
- 32.Особливості розвитку європейської культури XX століття.
- 33. Культурологія як наука: предмет, структура, історія формування
- Говорячи про структуру сучасної культурології, можна виділити смислові та структурні її частини: теорію культури, історію культури, філософію культури, соціологію культури.
- 34. Циклічна модель культурогенезу о.Шпенглера.
- 35. Культурологічна концепція а. Тойнбі. Культурологічна концепція и. Гейзінгі.
- 36. Культурологічна концепція ф. Ніцше
- 37.Елітарна та масова культура
- 38. Предмет та структура культурної антропології.
- 39. Екологічна культура та особливості її культурно антропологічного дослідження
- 40. Економічна культура та особливості її культурно антропологічного дослідження
- 41. Політична культура та особливості її культурно антропологічного дослідження
- 42.Гендерна культура та особливості її культурноантропологічного дослідження
- 43. Комунікативна культура та особливості її культурно антропологічного дослідження
- 44.Особливості гендерної культури українців
- 46. Скульптура та її особливості як виду образотворчого мистецтва. Види і жанри.
- 47. Види і жанри живопису. Ренесансний живопис: стильові особливості.
- 48. Бароко в живописі та його стильові особливості.
- 49. Рококо як стиль в живопису.
- 50. Класицизм та його прояви в скульптурі і живописі.
- 51. Модерн як стильовий напрям та його прояви в образотворчому мистецтві.
- Головні представники
- Декоративно-ужиткове мистецтво доби сецесії
- 52. Образотворче мистецтво XX ст.
- 53. Модернізм як родове поняття щодо течій в зарубіжному мистецтві 20 ст.
- 54. Загальна характеристика форм усного публічного виступу.
- 55. Підготовка, організація і проведення дискусій.
- 56.Правила підготовки доповідей для науково-практичних конференцій та семінарів
- 58. Наукові дослідження проблем соціальної роботи: вітчизняний і зарубіжний досвід
- 59. Соціально-культурне проектування, його сутність.
- 60. Управління проектною командою
- 61. Цільові соціально-культурні проекти
- 62. Технологія розробки регіональних культурних програм
- 63. Соціально-культурні проблеми в проектуванні, їх класифікація.
- 64. Поняття життєвого циклу проектів.
- 65.Основні інститути сфери дозвілля
- 69.Парк як соціально-культурний центр.
- 70.Рекреаційний потенціал дозвілля та умови його реалізації
- 71. Організація дозвілля в туристичних закладах
- 72. Культурно-дозвіллєва діяльність: сутність, функції, види і форми
- 73. Соціологічні дослідження громадської думки: загальний огляд.
- 74. Об’єкти громадської думки. Принципи доступності, доцільності, необхідності.
- 75.Основні рr-технології. Загальний огляд Сучасні напрями pr-діяльності
- Класифікація з огляду на суб'єкт
- Класифікація з огляду на виконавця
- Класифікація з огляду на етику
- Деякі інструменти pr
- Мета pr
- 76. Специфіка pr у сфері культури
- 77. Поняття «громадськість», «думка», «громадська думка»: їх розкриття та аналіз.
- 78.Загальні ознаки громадської думки
- 79.Культурно-дозвіллєве середовище як єдність предметного оточення процесу діяльності людини.
- 80.Інтер'єр та його роль в розважальній індустрії.
- 81.Проект і проектна культура: тлумачення понять.
- 82. Християнство як світоглядне підґрунтя культури Візантії. Іконопис
- 83. Тенденції розвитку соціально-культурної сфери на сучасному етапі