22. Культура Давнього Риму та її особливості. Християнство як світоглядне підґрунтя культури Візантії.
З кінця 2 тис. до н.е. і приблизно до 8 ст. до н.е. Цей проміжок визначають як етруський чи царський період. З 8 до 1 ст. н.е. – період римської республіки. З 1 ст. н.е. до 5 ст. н.е. – період давньоримської імперії.
Етруський період.
Етруски були пращурами римлян. Саме вони складали ті династії, що правили (тому царський період). Дещо нагадували кавказькі народи. Це була писемна культура, пам’ятки писемності дійшли, але вони не розшифровані, писемність мертва.
Поширений культ померлих. Скульптури меморіальні.
Збереглися пам’ятки монументального живопису – настінний розпис поховальних камер.
Римська республіка
До етрусків додаються латиняни і греки (нащадки троянців). Виникає місто Рома (Рим), засновниками якого є нащадки троянців. Рим стоїть на 7 пагорбах. Засновники – Ромул і Рем. Влада переходить від етрусків до латинян.
Пам'ятки – римська імперія. Їх дуже мало через декілька причин:
характер давньоримського суспільства. Вони були жорстокішими за греків, воювали з іншими етнічними племенами. Знищуєш або ти, або тебе. Формування потужної держави, розширення. Греція в одних кордонах, а Рим весь час завойовував. Діти засновників Риму – патриції, а приєднані – плебеї (другий сорт). Зорієнтовані на силу і їм було не до мистецтва. Скульптор – колишній каменяр. Це фізична робота, що вважалася справою рабів. А рабами зазвичай були греки, що копіювали давньогрецькі скульптури. Самі твори теж завозилися з Греції цілими галерами, де розкупалися римлянами.
на відміну від греків, наприкінці періоду республіки було прийнято закон, що підкреслював значимість однієї людини. Вона могла сама собі замовити та встановити пам’ятник при житті і встановити на вулиці міста (за значні досягнення).
Скульптура стала індивідуальною. Жодної типізації та ідеалізації. Скульптура стає портретною з усіма рисами обличчя і статури. Зовнішність ролі не грає, бо суспільство визнавало заслуги людей. А портрети і скульптури мають бути легковпізнаваними, схожими.
Живопис дійшов як монументальний, фресковий розпис. Згодом – розписи на стінах вілли. Завдячуючи виверженню вулкану вілли в Помпеях збереглися майже неушкодженими під вулканічною лавою.
Є домінування локального кольору – мінімум кольорів, без відтінків, без об’єму. Це плоскісний характер (як сучасні розмальовки).
Портрет приходить в живопис. Станковий живопис, але призначення його інше. В Єгипті в оазисі Фаюм були знайдені фаюмські портрети – це посмертні портрети, що заміняли поховальні маски. Вражали реалістичністю. Їх частина – в Каїрському музеї. Передавали індивідуальні риси, вік, тощо.
Візантія ( Кінець 5ст. – 15 ст.)
На початку 4 ст. в Римській імперії – поділ держави на Західну Римську імперію (Рим), Східну Римську імперію (Візантійська імперія). Столиця на узбережжі Босфору – Константинополь (зараз Стамбул).
Візантійська імперія проіснувала приблизно 1 тис. років. З кінця 5 ст. – незалежна. І до 15 ст.
Західна зникає, але східна продовжує існувати і ділі. Імператорська влада у Константинополі. Візантійська імперія – самостійна. Територіальним центром стає Греція. Навколо – Сирія, Єгипет, Вірменія. Поступово втрачає свої території аж до меж однієї Греції. Панівний етнос – Грецький. Імператор Константин перетворює християнство на офіційну релігію.
Твори скульптури – антропоморфні. Забороняє захоплення тілесною красою, бо вона тлінна, а вічною є лише душа, бо вона поєднує людину з Богом. Духовність висувається на перший план. Відтворювати треба саме духовну красу.
Живопис – зображуються боги і святі за допомогою техніки мозаїки. Збереглися в м. Ровенна в Італії – там перебувають імператори залишків Римської імперії. 5-6 ст. – декілька церковних споруд, що прикрашаються мозаїками.
Мозаїки собору Сан-Марко ( Венеція). Софія Київська – Оранта. Іконопис – візантійська імперія. Акцентуація очей, як дзеркала душі.
За легендою – Лука створив першу ікону ще за життя матері Христа. Знаходиться вона на Кіпрі.
Близько 8 ст. – масовий рух за знищення ікон – іконоборство.
Канонізація зображень бога богоматері і святих. Канони не можна було порушувати, вони обов’язкові.
«Посібник» Єрмінії – канонічний – які фарби, як зображувати, як мають бути розфарбовані. Зображення мало біти трохи трансформованим. Губи, брови нормальні. Очі – гіпертрофовані. Одяг – семантика – голубий – земний, червоний – страсті Христові. Одяг оформлювався тільки так. Не дозволялося зображення зі спини. Не використовувався чорний колір, тільки для сцени страшного суду. Ці сцени розташовувалися в храмах біля виходу.
Константинопольська – дещо тьмяна колористична гама.
Була своя школа іконопису і в Україні. Галицька і Волинсько-Київська (найяскравіша) – насичені кольори. Іконопис Андрія Рубльова. (він з Волині з с. Рубельки).
Дмитро Степовик – найбільш відомі дослідження з іконопису.
- 1. Основні проблеми розвитку української сучасної культури.
- 2. Давня культура східних слов'ян
- 3. Культура Київської Русі.
- 4. Культура Галицько-Волинської Русі
- 5. Національно-культурне піднесення в українських землях першої половини XVI - другої половини XVII ст.
- 7. Становлення та розвиток характерних рис козацької культури.
- 8. Культурно-політичний контекст української історії XVIII ст.
- 9.Самобутні риси українського бароко
- Розвиток образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва
- Українське бароко в Росії
- 11 .Культура України пореформеного періоду другої пол. XIX ст.
- 12.Українська культура на межі хіх-хх ст.
- 13.Період національно-демократичної революції 1917-1920 рр. Процес українізації складових культури в умовах формування української державності.
- 14.Політика коренізації-українізації радянської влади та нищення української культури і її носіїв
- 15.Періоди "відлиги" 1960-х і доби "застою" 1970-1980рр.
- 16.Основні проблеми розвитку української сучасної культури.
- 17. Культура Давнього Єгипту та її особливості
- 18.Загальна характеристика античного світу.
- 19.Культура Стародавньої Греції крито-мікенського, гомерівського та архаїчного періодів
- 20.Культура Давньої Греції класичного періоду.
- 21. Культура давньої Греції доби еллінізму.
- 22. Культура Давнього Риму та її особливості. Християнство як світоглядне підґрунтя культури Візантії.
- 23. Візантійська культура та її особливості. Культура Західної Європи пізнього Середньовіччя.
- 24. Мистецтво європейського раннього і зрілого Середньовіччя.
- 25.Культура доби Відродження Культура Західної Європи доби Ренесансу та її особливості Культура Західної Європи XVII ст. Новий час в історії Європи.
- Проторенесанс
- 26.Просвітництво як явище західноєвропейської культури другої пол. XVIII ст.
- Академії
- Опозиція до Просвітництва
- 28.Культура Західної Європи др. Пол. XVIII ст. Стиль класицизм
- 29.Культура Західної Європи першої половини XIX ст. Романтизм.
- 32.Особливості розвитку європейської культури XX століття.
- 33. Культурологія як наука: предмет, структура, історія формування
- Говорячи про структуру сучасної культурології, можна виділити смислові та структурні її частини: теорію культури, історію культури, філософію культури, соціологію культури.
- 34. Циклічна модель культурогенезу о.Шпенглера.
- 35. Культурологічна концепція а. Тойнбі. Культурологічна концепція и. Гейзінгі.
- 36. Культурологічна концепція ф. Ніцше
- 37.Елітарна та масова культура
- 38. Предмет та структура культурної антропології.
- 39. Екологічна культура та особливості її культурно антропологічного дослідження
- 40. Економічна культура та особливості її культурно антропологічного дослідження
- 41. Політична культура та особливості її культурно антропологічного дослідження
- 42.Гендерна культура та особливості її культурноантропологічного дослідження
- 43. Комунікативна культура та особливості її культурно антропологічного дослідження
- 44.Особливості гендерної культури українців
- 46. Скульптура та її особливості як виду образотворчого мистецтва. Види і жанри.
- 47. Види і жанри живопису. Ренесансний живопис: стильові особливості.
- 48. Бароко в живописі та його стильові особливості.
- 49. Рококо як стиль в живопису.
- 50. Класицизм та його прояви в скульптурі і живописі.
- 51. Модерн як стильовий напрям та його прояви в образотворчому мистецтві.
- Головні представники
- Декоративно-ужиткове мистецтво доби сецесії
- 52. Образотворче мистецтво XX ст.
- 53. Модернізм як родове поняття щодо течій в зарубіжному мистецтві 20 ст.
- 54. Загальна характеристика форм усного публічного виступу.
- 55. Підготовка, організація і проведення дискусій.
- 56.Правила підготовки доповідей для науково-практичних конференцій та семінарів
- 58. Наукові дослідження проблем соціальної роботи: вітчизняний і зарубіжний досвід
- 59. Соціально-культурне проектування, його сутність.
- 60. Управління проектною командою
- 61. Цільові соціально-культурні проекти
- 62. Технологія розробки регіональних культурних програм
- 63. Соціально-культурні проблеми в проектуванні, їх класифікація.
- 64. Поняття життєвого циклу проектів.
- 65.Основні інститути сфери дозвілля
- 69.Парк як соціально-культурний центр.
- 70.Рекреаційний потенціал дозвілля та умови його реалізації
- 71. Організація дозвілля в туристичних закладах
- 72. Культурно-дозвіллєва діяльність: сутність, функції, види і форми
- 73. Соціологічні дослідження громадської думки: загальний огляд.
- 74. Об’єкти громадської думки. Принципи доступності, доцільності, необхідності.
- 75.Основні рr-технології. Загальний огляд Сучасні напрями pr-діяльності
- Класифікація з огляду на суб'єкт
- Класифікація з огляду на виконавця
- Класифікація з огляду на етику
- Деякі інструменти pr
- Мета pr
- 76. Специфіка pr у сфері культури
- 77. Поняття «громадськість», «думка», «громадська думка»: їх розкриття та аналіз.
- 78.Загальні ознаки громадської думки
- 79.Культурно-дозвіллєве середовище як єдність предметного оточення процесу діяльності людини.
- 80.Інтер'єр та його роль в розважальній індустрії.
- 81.Проект і проектна культура: тлумачення понять.
- 82. Християнство як світоглядне підґрунтя культури Візантії. Іконопис
- 83. Тенденції розвитку соціально-культурної сфери на сучасному етапі