Передмова

Юридична деонтологія займає одне з основних місць серед навчальних курсів вищих закладів освіти правничого профілю. Це - філософсько-правова дисципліна, яка дає можливість сту­дентам глибше усвідомити сутність майбутньої професії, ніби внутрішньо відчути специфіку юридичної діяльності. Є всі підстави вести мову про орієнтаційну роль юридичної деонто­логії, яка покликана формувати саме професійний світогляд, знайомити із сучасними підходами до юридичної діяльності, сприяти вирішенню загальних юридичних ситуацій, які мо­жуть виникати на практиці.

У пропонованому підручнику й обґрунтовуються можливі труднощі, визначаються проблеми, даються відповідні поради, рекомендації.

Вперше розглядаються норми природного права в одинич­ному, загальному й особливому вимірах. Дефініції природного права тісно пов'язуються з юридичною деонтологією.

Зміст підручника доповнено також темою «Зовнішня куль­тура юриста», у якій службовий етикет є її складовою части­ною. Автор не виділяє різновидів свідомості (крім правової"). Вважає, що у людини є лише одна - загальна свідомість. Разом з тим існують різні види почуттів, що є основою компонентів юридичної деонтології.

Важливим внеском у дане видання є те, що автор поділив юридичну деонтологію на загальну та особливу частини, на­близивши тим самим її до класичних юридичних дисциплін.

Юридична деонтологія - як навчальна дисципліна - має на меті розкрити сутність обов'язків, зокрема службових обов'яз­ків юриста. Власне, на усвідомлення службового обов'язку, його внутрішнього імперативу, необхідно націлювати майбут­ніх правників уже з перших днів навчання, щоб саме під таким кутом зору вони сприймали й інші юридичні дисципліни, пе­редусім галузі права.

Автор підручника оригінальне, нетрадиційно підійшов до викладу навчального матеріалу. Спираючись на власний бага­торічний досвід роботи у правоохоронних органах та народній освіті, опрацювавши значну кількість законодавчої та спеці­альної літератури, використовуючи новітні доктрини про право, державу, філософію права, С. С. Сливка виклав власну концеп­цію юридичної деонтології як науки і як навчальної дисциплі­ни. Слід зазначити, що його творчі пошуки одержали визнан­ня у наукових колах. Зокрема, наукові поняття про внутрішній імператив службового обов'язку, сутність юридичної деонто­логії, сформульовані вченим, знайшли відбиття у юридичній енциклопедії.

Зміст юридичної деонтології як науки тісно пов'язаний з іншими науками — із курсом правознавства середньої школи, з теорією держави і права, культурологією, філософією права, психологією. Саме філософський підхід, який обраний авто­ром підручника, робить особливо актуальним і необхідним вивчення даної дисципліни. Адже такими поняттям, як: «пра­вова держава», «морально-правові цінності», «справедливість» тощо у повній мірі оперує юридична практика.

Право - як міра свободи і справедливості - часто сприй­мається юристами неоднозначне. Щоб глибше зрозуміти дер­жавно-правові явища, перенести принципи закономірності, гармонійності природи у юридичну практику, необхідно саме з внутрішніх позицій оцінити своє ставлення до службових обов'язків, зрозуміти сутність буття - онтологію, зокрема онто­логію людини та онтологію держави. Сенс життя людини, усвідомлення нею свого покликання на Землі повинні визна­чати внутрішній імператив службового обов'язку кожного і тим більше — правника.

Підручник Сливки С. С., даючи всебічну картину юридич­ної діяльності, наголошуючи на її внутрішній сутності і при­значенні, сприятиме успішній підготовці професіоналів-юрис­тів XXI ст.

О. І. Остапенко, доктор юридичних наук