Понятие «стилизация», «интерпретация», «трансформация».

Стилізація— це процес активного відбору найбільш характерних ознак форми, свідомої відмови від усього друго­рядного, синтез пластичної форми з орна­ментальним образом.

Принципи стилізації (мал. 3.1):

а) узагальнення форми в її межах;

б) узагальнення форми зі зміною обрису (окреслення предмета);

в) узагальнення форми і спрощення конструкції;

г) зміна характеру форми на більш декоративний;

д) перетворення об'ємної форми в площинну.

Стилізація природних форм є перетворенням живої форми в спрощену або в ускладнену, відповідно до призначення орнаменту (мал. 3.2).

Стилізовані і декоративні елементи можна укласти у візерунок. Візерунок – вільна композиція декоративних мотивів. Орнамент – візерунок, який складається з ритмічно впорядкованих елементів: призначається для прикрашення різних предметів (посуд, зброя, текстильні вироби, меблі, книги, архітектурні споруди, твори мистецтво тощо.) Орнамент  пов’язаний з поверхнею, організовує її і прикрашає, орнамент оперує невизначеними формами або стилізує реальні мотиви, які схематизує до невпізнання.