***********************************Тема №10 художественно-выразительные и изобразительная система графического языка.**********************************************

Специфика графики -

- Линейность и живописность,

- Плоскостность и пространственность,

- Открытость и замкнутость формы,

- Множественность и единство,

- Абсолютности и относительности предметной среды.

Сущность графики и ее признаки:

- Преимущество линии, контраст белого и черного,

- Декоративность, иллюстративный и разнородный характер,

- Отношение формы и плоскости бумаги как изобразительно плоскости,

- Временное начало как четвертое измерение.

Изобразительно-выразительные средства формообразования графического образа:

- Линия,

- Пятно,

- Тон,

- Контраст,

- Пластика,

- Насыщенность,

- Акцент,

- Фактура,

- Текстура,

- Цвет,

- Ритм,

- Планы пространства,

- Условность,

- Декоративность и стилизация форм.

Основы организации структуры поверхности плоскости формата:

- Изобразительная плоскость и предметное содержание;

- Изобразительная плоскость и форма;

- Изобразительная плоскость и фактура, условный цвет;

- Плоскость формата и пространство, планы, среда;

- Изобразительная плоскость и движение;

- Плоскость и единство стилистического языка графики.

Гармонизация пятен структуры тоновых отношений как декоративности в графической композиции.

ТЕМА №11 ФУНКЦИИ ХУДОЖЕСТВЕННЫХ СРЕДСТВ ГРАФИЧЕСКОГО ИЗОБРАЖЕНИЯ

Психологические особенности восприятия графики, впечатления от функций художественных средств воспроизведения образа предметного мира и явлений.

Тройная действие выразительных средств воспроизведения содержания и формы предметов или явлений.

Символизация их красоты, значения, жизни. Отличительные черты предметов и явлений (форма и соответствие размеров, пропорций и сущность ее содержания) в их графическом отображении.

Особенности оформления художественной формы в искусстве графики.

Условность, стилизация структуры формы, ее содержания.

Упрощение, обобщение и уплощение и, деформация графической формы.

Декоративность формы и ее определение через изображение контраста частей (контрастный контур, размытый, плавный, живописный, резкий, четкий и т.п.).

Организация пространства в графическом изображении с помощью контраста

- Положения: (спокойствие и движение, статики и динамики),

- Напряжение (большой, маленький, спокойный, подвижный, часть-целое, светлый-темный, линия-тон, линия-структура, фактура).

*****************ТЕМА №16 ВИДЫ ДЕКОРАТИВНО-ПРИКЛАДНОГО ИСКУССТВА*************************

Декоративно-прикладне мистецтво включає цілий ряд заходів і захоплень, які мають відношення до створення речей з руки і майстерність. Вони можуть бути поділені на ремесло або "традиційних ремесел" (робити речі по-старому) і "відпочинок". Деякі ремесла були практикується протягом століть, в той час як інші сучасні винаходи або popularisations ремесел, які спочатку були практикується в дуже невеликому географічному районі.

Більшість ремесла потрібне поєднання навичок, швидкості і терпіння, але вони також можуть бути витягнуті на більш низькому рівні практично нікому. Багато громадські центри і школи працювати ввечері або вдень класи та семінари пропонують вчити основні навички ремесла в короткий період часу. Багато з цих ремесла стали надзвичайно популярними протягом коротких періодів часу (кілька місяців чи кілька років), швидко поширюється серед населення в розробці кожного емулює перших прикладів, то їх популярність слабшає, поки пізніше відродження.

Рі́зьблення по де́реву— вид декоративно-прикладного мистецтва (також різьблення є одним з видів художньої обробки дерева поряд з випилюванням, токарною обробкою)

Різьблення по дереву це мистецтво, яким славилися стародавні слов’яни ще в XI столітті. Проте саме мистецтво виникло набагато раніше. Різбленням прикрашалися трони єгипетських фараонів, вікінги гойдали своїх дітей в різблених колисках, у Франції різьблення по дереву стало невід'ємною частиною бароко.

Різьблення по дереву й до наших днів залишається одним з національних видів прикладного мистецтва народів нашої країни.

Не всяка деревина гарна для різьблення. Найкраще підходить деревина липи, клена, вільхи, горіха, бука, груші, берези, дуба. Перевага віддається липі, її деревина піддається всім видам різьблення. Грузла, однорідна за структурою волокон, м'яка, вона однаково добре ріжеться уздовж і поперек волокон, піддається обробці практично будь-яким способом. Традиційно для росіян матеріалом для різьблення є й береза — з деревиною однорідного білого кольору, досить твердої й пружної. Для різьблення з великим малюнком гарна деревина дуба.

Горіхове дерево

Розрізняють такі основні види різьблення по дереву: плоска, ажурна, рельєфна й скульптурна.

Чіткої класифікації немає, оскільки в одному і тому ж виробі можуть поєднуватися різні види різьблення.

Умовно можна виділити три основні типи:

Наскрізна (ажурна) різьба (сюди відноситься пропилювання і прорізна різьба).

Глуха різьба (всі підвиди рельєфної і плоскої різьби).

Скульптурна різьба.

Будинкова різьба (є окремим напрямком, оскільки може поєднувати в собі всі три перерахованих вище типу).

Умовна класифікація видів різьблення виглядає наступним чином:

Наскрізна різьба

Наскрізна (ажурна) різьба — підрозділяється на власне наскрізну і накладну, має два підвиди: Прорізне різьблення (наскрізні ділянки прорізаються стамесками та різцями) і пропильне різьблення (фактично те ж саме, але такі ділянки випилюються пилкою або лобзиком). Наскрізне різьблення характерне для лиштв, карнизів, балконних огороджень.

Глуха різьба

При глухому різьбленню (англ. Chip carving) на поверхні виробу утворюються невеликі поглиблення, що становлять геометричний малюнок з різних трикутників, квадратів, багатогранників, ліній. Це так зване геометричне, або клинове різьблення, — малюнок його відрізняється різкими переходами від світла до тіні.

Плоске різьблення

Одним з найдавніших способів оздоблення дерев'яних виробів вважається плоске різьблення, що виконувалося найпростішими інструментами — сокирою чи ножем. На Гуцульщині його називають: «сухим» або «чистим». Елементами такого різьблення є прості геометричні фігури, утворені поєднанням горизонтальних, вертикальних та скісних (під кутом 45-600) ліній. У неглибокі лінії — заглиблення іноді втирають вугільний пил або сажу з льняною олією, що надає рисунку графічної виразності, чіткості, наближаючи його до гравюри. Такий прийом оздоблення можна побачити на старих гуцульських скринях та столах.

В основ його — давній вид «чистого» плоского різьблення, так зване «кільчасте письмо».

Неглибокі, тоненькі лінії, що утворюють діагональну або прямокутну дрібну, легеньку сітку на поверхні деревини, дають коли уявлення про такі найдавніші орнаментальні мотиви, як «січені зубці», «зубці з головами», «головкате», «огірочки», «бесаги», «кривулька», «медівники», «бані», «п'явки», «душ» та ін.

Скульптурна різьба

Різьблені дерев'яні журавлі

Відмінна особливість — наявність скульптури — зображення окремих фігур (або груп фігур) людей, тварин, птахів або інших об'єктів. Фактично, є найскладнішим видом різьблення, оскільки вимагає від різьбяра об'ємного бачення фігури, почуття перспективи, збереження пропорцій. Окремим підвидом її вважається «Богородська різьба».