logo search
ОМ_гос

9. Методика малювання групи геометричних тіл у 5 — 7 класах.

VI классах у учащихся развивается и совершенствует­ся умение видеть и передавать в рисунках с натуры пропорции, конструктивное строение, пространственное положение, перспек­тивное сокращение форм, распределение светотени, цвет натурной постановки.

Продовжувати надавати учням відомості про передавання форми предметів на площині; розглядати схеми лінійної перспективи для малювання площинних форм (форм, що складаються з площин), що знаходяться у різному положенні щодо лінії горизонту; ознайомлювати з технікою побудови прямокутної форми; розвивати навички та вміння дітей працювати графічними матеріалами: олівцями, тушшю, фломастером; виховувати в учнів уважність, акуратність, точність у передаванні своєї думки графічними засобами.

(Учитель пропонує учням роздивитися малюнки, що вони їх вико­нували на попередньому уроці. Пояснює, що помилки виникли в ре­зультаті відсутності знань про правильну побудову предметів, а на при­кладі геометричних тіл легко зрозуміти закони лінійної перспективи.)

Візьмемо прямокутну дошку незначної товщини й поставимо її під кутом до точки зору таким чином, щоб лінія горизонту проходила тро­хи нижче середини моделі. Розпочинаючи будувати перспективи цього предмета, ми повинні спочатку визначити його пропорції: у скільки разів його видима висота більша за видиму ширину. Пропорційне співвідношення цих розмірів необхідно відобразити на малюнку. Для цього довільно намічаємо на папері висоту найближчої вертикальної сторони дошки. Ця висота буде масштабом малюнка. За нею можна визначити ширину предмета, якщо цю висоту розділити на стільки рівних частин, у скільки разів ширина менша за висоту предмета в натурі. Одну частину відкладаємо в горизонтальному напрямку — це і буде шириною дошки. Отже, ми визначили розмір, межі малюнка та пропорції основних частин. Хоча побудова прямокутника є лінією, однак, малюючи лініями, потрібно мислити формою, що лежить між ними. Розглядаючи модель прямокутника, ми сприймаємо його найближче вертикальне ребро дещо більшим, ніж далеке; рівнобіжні горизонтальні ребра, що йдуть усередину, ми бачимо похилими. Нахили цих ліній у натурі необхідно виміряти щодо горизонтального напрямку. Знайдені кути намічаємо на малюнку похилими прямими лініями, що при їх продовженні повинні повернутися у точці сходу на лінії горизонту. Точка перетинання може знаходитися далеко за межами аркуша паперу. Коли загальний прямокутник дошки буде намальовано, намічаємо товщину дошки. (Учитель супроводжує розповідь поетапним малюванням на дошці.)