logo search
ШПОРИ НА КУЛЬТУРУ

49 Голокост і трагедія українських євреїв у період Другої світової війни

Становлення німецького «нового порядку» було тісно пов’язане з «остаточним вирішенням єврейського питання». Напад на Радянський Союз став вирішенням планомірного і систематичного знищення нацистами та їх посібниками єврейського населення спочатку на території СРСР, а згодом всієї Європи. Цей процес отримав назву Голокост.

Символом Голокосту в Україні став Бабин Яр. 29 вересня 1941 р. тут за один день було знищено 33 711 євреїв. Далі протягом 103 тижнів окупанти щовівторка і щоп’ятниці здійснювали у Бабиному Яру розстріли людей різних національностей, переважно євреїв (загалом 150 тис. чоловік).

За наступаючою німецьою армією рухались спеціально створені чотири айнзацгрупи (дві з них діяли в Україні), які мали знищувати «ворожі елементи», особливо євреїв. Але їх методи масових убивств були визнані неефективними для «остаточного вирішення» (айнзацгрупи знищили в Україні близько 500 000 євреїв). У січні 1942 р. нацистське керівництво приймає рішення про створення на території Польщі шести таборів смерті, обладнаних газовими камерами і крематоріями (Треблінка, Собібур, Маданек, Освенцім, Белжець), до яких вивозились євреї з західних областей України. Для концентрації євреїв перед знищенням створювалась система гетто та єврейських житлових кварталів.

Створення таборів смерті супроводжувалось масовим винищенням населення гетто, яких в Україні нараховувалося понад 350. На території СРСР протягом 1941-1942 рр. було ліквідованно майже всі гетто, а їх населення відправлено до таборів смерті або знищено на місці. Загалом на території України знищено близько 1,4-1,6 млн євреїв.

Фашисти здійснювали тиск на українське населення, щоб не доспустити з їхнього боку допомоги євреям. Однак відомо тисячі фактів допомоги євреям з боку українців, навіть із ризиком для власного життя. Тільки в Галичині, за неповними даними, відомо 100 фактів покарання українців за переховування євреїв. 1755 укаїнців на 2001 р. за рятування євреїв удостоєні парламентом Ізраїлю почесного звання «Праведник світу».