13 Християнство та його значення в розвитку слов’ян

Володимир Великий, князь Київської Русі, який правив у 980-1015 рр., провів релігійну реформу: близько 980 р. спробував реформувати язичництво з метою об’єдннаня племен навколо Києва, призначивши головним богом Перуна, але ця спроба була невдалою; тоді у 988 р. прийняв хрещення за православним обрядом і запровадив на Русі християнство – світову релігію, засновану на вірі в Божого сина Ісуса Христа, який прийшов на землю і був розіп’ятий. Прийняття християнства мало велике значення. Це дало поштовх розвиткові ремесел, особливо архітектури. А це сприяло розвиткові кам’яного зодчества, іконопису, мозаїки, фрески; Русь ознайомилася з античними традиціями. Розвилися живопис, музичне мистецтво, розширювалися і зміцнювалися культурні зв’язки з іншими народами. Міжнародне становище Київської Русі через прийняття християнства зміцнилося, і князівська влада укріпилася також. Міжнародне становище Київської Русі через прийняття християнства зміцнилося, і князівська влада укріпилася також. Разом із християнством на східнослов’янських землях були запроваджені церковний візантійський календар, культ «чудотворних» ікон, культу святих. Було запроважено і розповсюджено слов’янську писемність (кирилицю). Почалося літописання, поширилися книги. Християнство сприяло розвитку городництва.

Християнство внесло позитивні зміни у світогляд людей. На Русі пом’якшилися звичаї. Якщо в основі політеїстичних релігійних вірувань стародавніх слов’ян лежав страх перед стихійними силами природи, ворожими і пануючими, то християнство плекало надією на порятунок, почуття захоплення навколишнім світом.

Християнство справило великий вплив на розвиток духовної культури Київської Русі. Як відомо, із його запровадженням літературною мовою на Русі стала церковнослов’янська мова, утворена приблизно за сто років до прийняття християнства болгарськими просвітителями Кирилом і Мефодієм. З нею поширювалась освіта також на Балканах і в Моравії. З тим щоб ознайомити віруючих з Біблією, житіями святих, проповідями, а також історією християнства та його світоглядом, першим кроком на шляху створення давньоруської літератури було перенесення з Візантії та Болгарії культової літератури.

Прийняття християнство дало привод виникнути оригінальній літературі, адже оригінальна література почалася зі «Слів» - творів церковно-повчального характеру.

Охрестивши Русь, Володимир Великий зрівняв її з провідними європейськими державами. Таким чином, прийняття християнства сприяло створенню єдиного народу і було великим кроком уперед.